До цього могли здогадатися тільки в СРСР: навіщо у радянських квартирах робили вікно між ванною та кухнею

За часів СРСР, у п'ятиповерхових житлових будинках, відомих як "хрущовки", існувала цікава практика, яка стосувалася розміщення вікна між ванною кімнатою та кухнею. Це вікно було спеціально передбачено у дизайні цих квартир з метою пропускати сонячне світло всередину і тим самим забезпечувати додаткове природне освітлення, що, за задумом, сприяло покращенню якості повітря та зменшенню кількості бактерій у приміщенні. Подібні заходи вживалися в рамках боротьби з туберкульозом, інфекційним захворюванням, що викликається туберкульозним бактерієм.

Створення вікна між ванною та кухнею було актуальним у 1950-60 роках, коли в СРСР активно велися посилені зусилля по боротьбі з туберкульозом. У рамках нормативів було наказано, щоб у кожній житловій квартирі сонячне світло проникало всередину не менше двох годин на добу. П'ятиповерхові будинки були розроблені саме з огляду на цей важливий аспект. У ті часи створення вікна між ванною кімнатою і кухнею стало компромісним рішенням, що дозволяє забезпечувати природне освітлення внутрішніх приміщень і, водночас, перешкоджати розмноженню бактерій, які сприяли поширенню туберкульозу.

"Згідно з нормативами щодо інсоляції (рівнем освітленості) у всі приміщення в житлових квартирах має заходити сонячне світло не менше ніж на дві години на добу. П'ятиповерхові будинки розроблялися в п'ятдесяті-шістдесяті роки ХХ століття. У цей час активно йшла боротьба з туберкульозом. Для того щоб уникнути виникнення туберкульозної палички, не дати їй розмножуватися у п'ятиповерхівках передбачили вікно", - пояснив архітектор Руслан Кірничанський.

Слід зазначити, що на той час системи вентиляції у житлових будинках були зовсім не настільки розвиненими, як у сучасних будинках. Тому вікно між ванною та кухнею також виконувало роль забезпечення циркуляції повітря та, у певному сенсі, служило засобом зниження ризику захворювання. Однак варто відзначити, що ці вікна зазвичай не відчинялися, вони були зачинені і не надавали доступу до вулиці. Їхнє основне призначення полягало в забезпеченні доступу сонячного світла.

З часом, з розвитком медичної науки та технологій, потреба у вікні між ванною та кухнею стала менш актуальною. Це пов'язано з тим, що наукові дослідження та медичні досягнення дозволили розробити ефективніші методи лікування та профілактики туберкульозу. Крім того, з появою сучасних систем вентиляції та кондиціювання повітря стало можливим забезпечувати якісне повітряне оточення у приміщеннях без необхідності у спеціальних вікнах.

"З точки зору ефективності це вікно себе не сильно виправдало: воно розташовувалося досить високо. Все-таки перемогло хворобу не вікно, а медицина, яка зробила крок вперед. До того ж з'явилися примусові вентилятори", - підсумував архітектор.

Читайте також: